Від видавця

У монографії здійснено дослідження давньоруського літописання X—XIII ст., що дійшло до нашого часу у складі Лаврентіївського, Іпатіївсь-кого, Радзивілівського, Новгородського першого літописних зводів. Воно не вичерпує собою давньоруську історичну писемність, її сліди виявляються також у ряді пізньосередньовічних літописів (Новгородському четвертому, Московському, Воскресенському, Никонівському, Густинському та ін.), свідчення яких залучаються для аналізу. Текстологічне вивчення літописних повідомлень дало можливість автору запропонувати нові погляди на історію складання, географію, хронологію та авторство давньоруського літописання. У X—XI ст. це було явище переважно київське, в XII—XIII ст. — загальноруське, що успадкувало київську літописну традицію і неодмінно базувалося на «Повісті минулих літ», створеній у Печер-ському монастирі на початку XII ст. Для фахівців-літописознавців, викладачів історії, аспірантів і студентів гуманітарних вузів, а також усіх, хто цікавиться вітчизняною історією.