Від видавця

Основні віхи біографії та творчостіПоходження та псевдонім: Народилася 21 травня 1872 року в Санкт-Петербурзі у дворянській родині. Її сестра, Мірра Лохвицька, також була відомою поетесою. Походження псевдоніма «Тэффи» точно не відоме: за однією з версій письменниці, воно походить від імені слуги Степана (Стеффі), за іншою — від англійського віршика.Популярність: Була однією з головних зірок знаменитого журналу «Сатирикон». Її фейлетони та оповідання обожнювали читачі різного статусу — від звичайних містян до Миколи II.Еміграція: Після подій 1917 року письменниця не прийняла більшовицьку владу і в 1919 році залишила країну. Через Константинополь вона дісталася Парижа, де прожила решту життя і стала однією з провідних постатей літератури російської еміграції.Відомі твори: Оповідання «Демонічна жінка», «Ке фер?» («Що робити?»), автобіографічна книга «Спогади» (про втечу з революційної Росії).Фінал життя: Померла 6 жовтня 1952 року в Парижі й похована на відомому кладовищі Сент-Женев’єв-де-Буа. Аркадій Тимофійович Аверченко (1881–1925) — видатний письменник-сатирик, гуморист, драматург і театральний критик українського походження. За свій гострий розум та майстерність короткого гумористичного оповідання він отримав прізвисько «Король сміху».Ключові факти біографіїПоходження та ранні роки: Народився 27 березня 1881 року у Севастополі в родині бідного купця. Через проблеми із зором не зміг здобути систематичної шкільної освіти, проте багато займався самоосвітою.Харківський період: З 1900 по 1907 роки жив і працював у Харкові. Саме тут розпочалася його літературна кар’єра: він писав для місцевих газет, а також редагував сатиричні журнали.«Сатирикон»: У 1908 році переїхав до Санкт-Петербурга, де згодом очолив легендарний журнал «Сатирикон» (пізніше — «Новий Сатирикон»). Видання згуртувало найкращих гумористів та карикатуристів своєї доби та принесло Аверченку величезну популярність.Еміграція: Категорично не прийняв Більшовицький переворот 1917 року. У своїй творчості («Дюжина ножів у спину революції») нищівно та іронічно критикував нову радянську владу. Через це у 1920 році змушений був емігрувати: спочатку до Константинополя, а згодом — до Чехословаччини.Останні роки: Помер 12 березня 1925 року у Празі після важкої хвороби та невдалої операції на оці. Похований на Ольшанському цвинтарі в Празі Книгу составили рассказы двух известных русских писателей Арк. Аверченко (1881—1925, Прага) и Тэффи (1872—1952, Париж), произведения которых высмеивали психологию русского обывателя, быт и нравы белоэмигрантской среды.