Від видавця

«Что такое политическая философия: размышления и соображения» — це відомий курс лекцій видатного філософа, сходознавця та письменника Олександра Мойсейовича Пятигорського, вперше опублікований у вигляді книги у 2007 році. Головна мета цього спецкурсу — виховання та проблематизація політичного мислення (політичної рефлексії) слухачів. Пятигорський фокусується не на банальному аналізі поточних новин чи діях конкретних політиків, а на тому, як саме люди мислять політику і де це мислення дає збій. Ключові ідеї та концепції курсу • Зниження рівня політичної рефлексії: Автор стверджує, що сучасне суспільство катастрофічно втрачає здатність глибоко осмислювати політичні процеси. • Мовні пастки та містифікації: Падіння рівня рефлексії призводить до появи безглуздих штампів і кліше, які засмічують сприйняття реальності. До таких ідеологічних міфів Пятигорський зараховує фрази на кшталт «врегулювання політичної кризи» (філософ вважає, що кризу за своєю суттю не можна «врегулювати»), «країни третього світу» або «протистояння Сходу та Заходу». • Чому влада бреше: Засмічення політичного мислення подібними мовними симулякрами створює ідеальні умови для маніпуляцій. Влада отримує можливість безкарно брехати суспільству просто тому, що люди втрачають інструменти для деконструкції цієї брехні. • Філософія проти експертизи: Пятигорський жорстко розмежовує філософський підхід і роботу політтехнологів, консультантів чи експертів. Експерти спостерігають і описують явища, тоді як політична філософія ставить під сумнів самі підвалини цих явищ та аналізує ситуацію людини всередині владних координат. Як побудований матеріал? Книга написана живою, лекційною мовою. Автор не перевантажує текст сухою академічною теорією, а будує аналіз на величезній кількості історичних сюжетів, політичних казусів та парадоксальних зауважень про природу політичної волі й поведінку відомих історичних постатей. Курс розрахований на тих, хто має живий інтерес до політики і прагне підвищити свою особисту політичну культуру, навчившись бачити приховані механізми мислення за гучними медійними гаслами.