Розділи ↓
- Україна
- Україна
- Всесвітня історія
- Географія
- Філософія
- Політологія
- Психологія
- Культурологія
- Соціологія
- Релігія і атеїзм
- Етнографія
- Міфологія Епос
- Рослини Тварини Зелений світ
- Наукознавство
- Поезія
- Образотворче мистецтво
- Театр
- Хореографія
- Музика
- Художня література
- Костюм
- Кіно
- Мемуари Спогади
- Краєзнавство
- Літературознавство Лінгвістика
- Передплатні видання
- Військова справа
- Енциклопедичні видання.
- Книгознавство
- Естетика
- Археологія
- Різне
- Магазин купить книги
- Листівки
- Еротика
- Архітектура
- Архітектура Скульптура
- Економіка
- Кухня Кулінарія
- Мовні словники
- Архіви Генеалогія
- Дипломатія
- Авіація
Религии и культы Понта эллинистического и римского времени
425 сторінок
Обкладинка: тверда
Мова: російська
Стан: чудовий
Ціна 1200 грн.
немає в наявності
Від видавця
Монографія «Релігія і культи Понта елліністичного та римського часу» (рос. «Религия и культы Понта эллинистического и римского времени»), видана у 2009 році, є фундаментальною працею відомого радянського та російського історика-антикознавця, фахівця з історії Причорномор’я Сергія Юрійовича Саприкіна. Ця книга стала першим у світовій науці комплексним і всебічним дослідженням релігійного життя Понтійського царства, Каппадокії та Пафлагонії, а також трансформації цих культів після входження регіону до складу Римської імперії. Основна проблематика та структура дослідження Праця базується на глибокому аналізі археологічних, нумізматичних (царські та міські монети) та епіграфічних (написи на камені) джерел. Автор розглядає релігію Понта через призму синкретизму — злиття грецьких (елінських), анатолійських (місцевих) та іранських (перських) вірувань. Книга структурно поділена на кілька ключових блоків: 1. Храмові центри та святилища: Дослідження великих храмових комплексів Анатолії, які володіли величезними землями та тисячами залежних селян і священних служителів (ієродулів). 2. Культи чоловічих божеств: Аналіз еволюції образів Зевса (як покровителя династії Мітрідатидів), Посейдона, Аполлона, Дионіса, Геракла, а також специфічних анатолійських богів, таких як бог Місяця Мен та іранський Мітра. 3. Культи жіночих божеств: Дослідження шанування Гери, Деметри, Артеміди, а також потужних автохтонних богинь — Кібели, Анаїт та грізної воїтельниці Ма (яку римляни пізніше ототожнили з Беллоною). 4. Царський культ: Процес формування ідеології божественності правителів Понтійського царства, який досяг свого піка за правління Мітрідата VI Євпатора Вплив на Північне Причорномор’я та Україну Окрему увагу С. Ю. Саприкін приділяє тому, як релігійні традиції Понта експортувалися на території, що увійшли до складу великої держави Мітрідата VI. Зокрема, ірано-анатолійські культи проникли у: • Боспорське царство (Керченський та Таманський півострови) • Херсонес Таврійський (сучасний Севастополь) • Колхіду та інші античні держави Причорномор’я.
Монографія «Релігія і культи Понта елліністичного та римського часу» (рос. «Религия и культы Понта эллинистического и римского времени»), видана у 2009 році, є фундаментальною працею відомого радянського та російського історика-антикознавця, фахівця з історії Причорномор’я Сергія Юрійовича Саприкіна. Ця книга стала першим у світовій науці комплексним і всебічним дослідженням релігійного життя Понтійського царства, Каппадокії та Пафлагонії, а також трансформації цих культів після входження регіону до складу Римської імперії. Основна проблематика та структура дослідження Праця базується на глибокому аналізі археологічних, нумізматичних (царські та міські монети) та епіграфічних (написи на камені) джерел. Автор розглядає релігію Понта через призму синкретизму — злиття грецьких (елінських), анатолійських (місцевих) та іранських (перських) вірувань. Книга структурно поділена на кілька ключових блоків: 1. Храмові центри та святилища: Дослідження великих храмових комплексів Анатолії, які володіли величезними землями та тисячами залежних селян і священних служителів (ієродулів). 2. Культи чоловічих божеств: Аналіз еволюції образів Зевса (як покровителя династії Мітрідатидів), Посейдона, Аполлона, Дионіса, Геракла, а також специфічних анатолійських богів, таких як бог Місяця Мен та іранський Мітра. 3. Культи жіночих божеств: Дослідження шанування Гери, Деметри, Артеміди, а також потужних автохтонних богинь — Кібели, Анаїт та грізної воїтельниці Ма (яку римляни пізніше ототожнили з Беллоною). 4. Царський культ: Процес формування ідеології божественності правителів Понтійського царства, який досяг свого піка за правління Мітрідата VI Євпатора Вплив на Північне Причорномор’я та Україну Окрему увагу С. Ю. Саприкін приділяє тому, як релігійні традиції Понта експортувалися на території, що увійшли до складу великої держави Мітрідата VI. Зокрема, ірано-анатолійські культи проникли у: • Боспорське царство (Керченський та Таманський півострови) • Херсонес Таврійський (сучасний Севастополь) • Колхіду та інші античні держави Причорномор’я.

