Розділи ↓
- Україна
- Україна
- Всесвітня історія
- Географія
- Філософія
- Політологія
- Психологія
- Культурологія
- Соціологія
- Релігія і атеїзм
- Етнографія
- Міфологія Епос
- Рослини Тварини Зелений світ
- Наукознавство
- Поезія
- Образотворче мистецтво
- Театр
- Хореографія
- Музика
- Художня література
- Костюм
- Кіно
- Мемуари Спогади
- Краєзнавство
- Літературознавство Лінгвістика
- Передплатні видання
- Військова справа
- Енциклопедичні видання.
- Книгознавство
- Естетика
- Археологія
- Різне
- Магазин купить книги
- Листівки
- Еротика
- Архітектура
- Архітектура Скульптура
- Економіка
- Кухня Кулінарія
- Мовні словники
- Архіви Генеалогія
- Дипломатія
- Авіація
Иметь или быть ? Психоанализ и религия. Искусство любить
1998 р.
395 сторінок
Обкладинка: тверда
Мова: російська
Стан: чудовий
Ціна 450 грн.
є в наявності
Від видавця
Еріх Фромм — видатний німецький психоаналітик, філософ і соціолог, чиї праці зосереджені на дослідженні людської природи, свободи та пошуку сенсу життя. У своїх головних роботах — «Мати чи бути?», «Мистецтво любові» та «Психоаналіз і релігія» — він аналізує глибоку кризу сучасної людини та пропонує шляхи її подолання через духовне оновлення. Нижче наведено ключові концепції Фромма, об’єднані в три тематичні блоки. 1. Мати чи бути? (Два способи існування) У своїй однойменній праці Фромм стверджує, що сучасне суспільство базується на матеріальному споживанні, через що людина втрачає своє справжнє «Я». Він виділяє два фундаментальні модулі людського буття: • Модус володіння («Мати»): Спрямований на накопичення речей, грошей, влади, соціального статусу і навіть людей (трактування партнера чи дітей як власності). Сенс життя такої людини зводиться до формули: «Я є те, чим я володію». Це веде до тривоги, страху втрати, жадібності та агресії. • Модус буття («Бути»): Спрямований на внутрішній розвиток, життєву активність, солідарність та продуктивне використання своїх здібностей. Жити в модусі буття — означає мислити критично, щиро любити, ділитися з іншими та перебувати в моменті «тут і зараз». 2. Мистецтво любові (Любов як дія та практика) У книзі «Мистецтво любові» Фромм розвінчує міф про те, що любов — це лише приємне почуття, яке спалахує саме по собі. Любов — це мистецтво, яке вимагає знань, зусиль і постійної практики. • Подолання самотності: Людина за своєю природою прагне подолати відділеність від світу. Любов — це єдина здорова відповідь на проблему людського існування (на відміну від алкоголю, наркотиків чи сліпого підкорення конформізму). • Чотири елементи справжньої любові: • Турбота — активна зацікавленість у житті та розвитку об’єкта любові. • Відповідальність — добровільна готовність відповідати на психічні потреби іншої людини. • Повага — здатність бачити людину такою, якою вона є, і бажання, щоб вона розвивалася заради себе самої, а не для служіння комусь. • Знання — глибоке розуміння внутрішнього світу іншого, вихід за межі поверхневого сприйняття. • Любов до себе: Фромм наголошує, що егоїзм і любов до себе — це протилежні речі. Неможливо щиро любити іншого, якщо ти не любиш і не поважаєш власне життя та свободу. 3. Психоаналіз і релігія (Гуманістичний погляд на духовність) Фромм не розглядає релігію з погляду догм чи існування Бога. Замість цього він аналізує її психологічний вплив на людину і розділяє релігійні системи на два типи: • Авторитарна релігія: Базується на визнанні вищої сили, яка вимагає від людини повної покори, визнання своєї нікчемності та безпорадності. Головна чеснота тут — послух, а гріх — непокора. Така релігія, на думку Фромма, паралізує критичне мислення та продуктивні сили людини. • Гуманістична релігія: Центром є людина та її розвиток. Бог у такій системі є символом вищих людських прагнень (разуму, любові, справедливості), а не реальним правителем. Мета такої духовності — допомогти людині досягти внутрішньої сили, самопізнання та єдності зі світом без втрати власної індивідуальності. До цього типу Фромм відносив ранній буддизм, даосизм, а також учення Сократа та Ісуса Христа.
Еріх Фромм — видатний німецький психоаналітик, філософ і соціолог, чиї праці зосереджені на дослідженні людської природи, свободи та пошуку сенсу життя. У своїх головних роботах — «Мати чи бути?», «Мистецтво любові» та «Психоаналіз і релігія» — він аналізує глибоку кризу сучасної людини та пропонує шляхи її подолання через духовне оновлення. Нижче наведено ключові концепції Фромма, об’єднані в три тематичні блоки. 1. Мати чи бути? (Два способи існування) У своїй однойменній праці Фромм стверджує, що сучасне суспільство базується на матеріальному споживанні, через що людина втрачає своє справжнє «Я». Він виділяє два фундаментальні модулі людського буття: • Модус володіння («Мати»): Спрямований на накопичення речей, грошей, влади, соціального статусу і навіть людей (трактування партнера чи дітей як власності). Сенс життя такої людини зводиться до формули: «Я є те, чим я володію». Це веде до тривоги, страху втрати, жадібності та агресії. • Модус буття («Бути»): Спрямований на внутрішній розвиток, життєву активність, солідарність та продуктивне використання своїх здібностей. Жити в модусі буття — означає мислити критично, щиро любити, ділитися з іншими та перебувати в моменті «тут і зараз». 2. Мистецтво любові (Любов як дія та практика) У книзі «Мистецтво любові» Фромм розвінчує міф про те, що любов — це лише приємне почуття, яке спалахує саме по собі. Любов — це мистецтво, яке вимагає знань, зусиль і постійної практики. • Подолання самотності: Людина за своєю природою прагне подолати відділеність від світу. Любов — це єдина здорова відповідь на проблему людського існування (на відміну від алкоголю, наркотиків чи сліпого підкорення конформізму). • Чотири елементи справжньої любові: • Турбота — активна зацікавленість у житті та розвитку об’єкта любові. • Відповідальність — добровільна готовність відповідати на психічні потреби іншої людини. • Повага — здатність бачити людину такою, якою вона є, і бажання, щоб вона розвивалася заради себе самої, а не для служіння комусь. • Знання — глибоке розуміння внутрішнього світу іншого, вихід за межі поверхневого сприйняття. • Любов до себе: Фромм наголошує, що егоїзм і любов до себе — це протилежні речі. Неможливо щиро любити іншого, якщо ти не любиш і не поважаєш власне життя та свободу. 3. Психоаналіз і релігія (Гуманістичний погляд на духовність) Фромм не розглядає релігію з погляду догм чи існування Бога. Замість цього він аналізує її психологічний вплив на людину і розділяє релігійні системи на два типи: • Авторитарна релігія: Базується на визнанні вищої сили, яка вимагає від людини повної покори, визнання своєї нікчемності та безпорадності. Головна чеснота тут — послух, а гріх — непокора. Така релігія, на думку Фромма, паралізує критичне мислення та продуктивні сили людини. • Гуманістична релігія: Центром є людина та її розвиток. Бог у такій системі є символом вищих людських прагнень (разуму, любові, справедливості), а не реальним правителем. Мета такої духовності — допомогти людині досягти внутрішньої сили, самопізнання та єдності зі світом без втрати власної індивідуальності. До цього типу Фромм відносив ранній буддизм, даосизм, а також учення Сократа та Ісуса Христа.
Інші книги автора:



